Smart Agrometer Нова назва – переходимо поступово PlantSpectra
Увійти Замовити

Наука

Для рослини важлива не лише кількість, а й час

У живленні пшениці важливо не лише те, чи є в ґрунті потрібні поживні речовини. Важливо й те, коли рослина їх отримує. Кожен елемент виконує свою функцію, а його нестача на різних фазах розвитку може впливати на різні складові врожаю: площу листя, кореневу систему, кількість продуктивних стебел, формування колоса чи зав'язування зерна.

Пшениця з гідропонного досліду у вегетаційних посудинах

Як проходило наше дослідження

Кожна рослина пшениці росла в окремій посудині з розчином, у якому бракувало одного елемента. Так можна точно побачити, що відбувається з рослиною, коли бракує саме цього елемента – і скільки часу вона може чекати.

Дослідники в теплиці серед пшениці гідропонного досліду
Гідропонний дослід із пшеницею в теплиці Сільськогосподарської академії VMU
Дослідник у білому халаті біля посудин із дослідною пшеницею
Рослини спостерігають і вимірюють протягом усього періоду нестачі
Кожна посудина – окремий варіант нестачі
Доц. д-р Ернестас Залецкас у теплиці VMU піднімає кришку посудини з коренями кукурудзи
Доц. д-р Ернестас Залецкас – дослід із кукурудзою в теплиці VMU, 2026
Не лише пшениця

Дослід із кукурудзою 2026

У 2026 році в теплиці VMU за тим самим принципом вирощують кукурудзу: кожна рослина росте в окремій посудині, де бракує одного елемента. Досліджується також нестача кальцію (Ca).

Нестачу не завжди видно одразу

Фізіологія рослини може змінитися ще до появи чітких симптомів, а схожі симптоми можуть бути пов'язані з різними елементами чи іншими стресами. Тому огляд допомагає запідозрити проблему, але для надійного діагнозу часто потрібні аналізи рослин і ґрунту (de Bang et al., 2021; Lilay et al., 2024).

У нашому опублікованому контрольованому гідропонному дослідженні пшеницю вивчали за нестачі окремих макроелементів різної тривалості. Нестача азоту, фосфору й кальцію найсильніше гальмувала накопичення біомаси. Вплив коротшої нестачі залежав від елемента, а тривала нестача залишила в деяких показниках виразний слід, який згодом не зник. Це показує, чому для рішень щодо удобрення важлива не лише норма, а й тривалість нестачі та фаза розвитку рослини (Petrauskas et al., 2026).

Це не означає, що кожен день нестачі за будь-яких умов знижує врожай на однакову величину. Вплив залежить від елемента, сили нестачі, фази розвитку, сорту, ґрунту й погоди. Проте затяжна нестача збільшує ризик, що частину втраченого росту чи потенціалу врожаю вже не вдасться відновити.

Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді Рослина пшениці з коренями в досліді

Пшениця з гідропонного досліду в Сільськогосподарській академії VMU.

Читати статтю в Plants (2026) →

Чому фази BBCH 30–37 варті уваги?

У нашому дослідженні яру пшеницю вирощували в гідропонних умовах. Нестачу окремого макроелемента починали з фази BBCH 23 і продовжували 21, 28 або 35 днів; ці періоди приблизно відповідали фазам BBCH 30, 32 і 37. Вплив залежав від елемента й тривалості: наприклад, 28-денна нестача калію зменшила кількість продуктивних стебел, а зі збільшенням тривалості нестачі азоту, фосфору чи кальцію втрати біомаси зростали.

Важливо: ці кількості днів не можна прямо переносити на ґрунт. У ґрунті нестача розвивається в 3–5 разів швидше. У ґрунті рослини часто стикаються ще й з нестачею води, а в гідропоніці, де води не бракує, рослина може довше перебувати в захисному стані – вона терплячіша.

BBCH 23
Кущіння. Початок нестачі (0 дн.)
BBCH 30
Через 21 день
BBCH 31
Перше міжвузля – орієнтир
BBCH 32
Через 28 днів
BBCH 37
Через 35 днів
BBCH 30–37 – період попередження в контрольованому дослідженні

BBCH 31 – фаза першого вузла. Це важливий орієнтир, бо рослина переходить у період виходу в трубку, коли формуються майбутні елементи структури врожаю. Наші дані дають змогу вважати фази BBCH 30–37 практично значущим періодом попередження, але не універсальною межею для кожного поля й кожного елемента. Дослідження проведено в контрольованому середовищі, тож у польових умовах перебіг нестачі може відрізнятися.

Що це означає для плану удобрення?

Якщо ви підозрюєте нестачу елемента живлення, варто перевірити й оцінити її якомога раніше, а не чекати, поки симптоми стануть явними. BBCH 31 може бути орієнтиром, до якого особливо важливо перевірити, чи отримує рослина потрібні елементи. Внесений пізніше елемент може покращити подальший стан рослини, але не обов'язково відновить уже втрачені стебла, пошкоджені точки росту чи незакладені зачатки зерен.

З польового досвіду

У полі час біжить у кілька разів швидше

У гідропоніці рослина завжди має воду, тому голод за елементом розвивається повільно. У ґрунті, за спостереженнями наших агрономів, подібний голод розвивається за 5–10 днів, а в посуху – лише за 1–3 дні. Три тижні голоду в гідропоніці в полі можуть відповідати тижню, а в посушливий період – кільком дням.

Гідропоніка (контрольоване дослідження)~28 днів
Ґрунт (польовий досвід)5–10 днів
Посуха (польовий досвід)1–3 дні

Тому в полі кілька днів запізнення вже можуть бути надто пізно: рослина запускає інші процеси, і тоді їй можуть знадобитися вже інші речовини. Нестачу треба вимірювати, а не чекати, поки її стане видно.

Чому око не бачить нестачі?

Людське око бачить кольори лише трьома типами колбочок, найчутливішими до синього (~440 нм), зеленого (~545 нм) і жовто-червоного (~565 нм) світла, і зводить усе світло до трьох сигналів (Webvision). Ближнього інфрачервоного світла воно не бачить зовсім. Рослина ж поглинає й відбиває безліч різних хвиль, і зміни через нестачу з'являються в її спектрі відбиття раніше, ніж видимі симптоми (Petrauskas et al., 2026).

Тому так званий «прихований голод» може знизити врожай на 10–35% без жодних видимих симптомів, а відмінності в рості менші за 20% важко помітити оком (GRDC, 2010). Ви дивитеся на поле – воно виглядає чудово, ви очікуєте доброго врожаю, а насправді він міг би бути більшим.

Польові терміни подано за спостереженнями агрономів UAB «Žemdirbių konsultacijos»; вони не є результатом гідропонного дослідження.

Висновки практика

Що робити, коли SmartAgrometer показує нестачу

Не кожну нестачу варто рятувати однаково. Іноді найправильніше рішення – більше не інвестувати в поле і віддати ці добрива іншому, кращому полю. Нижче – висновки агронома-практика з наших досліджень і роботи в полях.

N
Можна рятувати по листу

Рослини досить ефективно засвоюють азот через листя. За нестачі азоту по листу можна внести 10–20 кг азоту.

P
Рятувати лише рано

По листу ефективно можна внести лише кілька кілограмів фосфору. Найбільша потреба у фосфорі – до кінця кущіння і задовго до цвітіння. Таку раптову й велику потребу задовольняє лише ґрунт із фосфором класу C або вищого.

На ранніх фазах ще варто спробувати рятувати по листу. Якщо нестача з'являється наприкінці виходу в трубку чи пізніше, вкладати в азотні добрива вже не варто: рослина чекатиме фосфору, почне скидати бічні пагони, впаде густота, а зріджений посів спече сонце.

Сигнал запитати: чи справді ще варто інвестувати в це поле?

Ca
Сигнал більше не інвестувати

Нестача кальцію – найгірший випадок. Якщо вона з'являється, густота з часом падатиме, і що довше триває нестача, то швидше.

Якщо нестача кальцію (а також фосфору чи азоту) з'являється пізно, під час цвітіння, не всі місця для зерна буде використано, а зерно не накопичить крохмалю й білка – буде щуплим і легким.

Що раніше проявляється нестача кальцію, то більше аргументів віддати ці добрива в більшій нормі іншому, доброму полю.

Рослина пристосовується, але кальцій – особливий випадок

Наші попередні й найновіші дослідження показують, що пшениця досить добре пристосовується до нестачі більшості макро- і мікроелементів. Кальцій – особливий випадок. Нестача для рослини не руйнівна – вона адаптивна і не спричиняє хаосу.

У рослині працює своєрідна «поштова» система, яка швидко повідомляє про майбутні зміни. Залежно від функції відсутнього елемента поступово вмикається захисний механізм.

0
Сигнал
«Поштова» система повідомляє про нестачу ще до видимих симптомів.
1
Внутрішні запаси й очікування
Рослина використовує внутрішні запаси, наприклад, бере азот із хлорофілу. Деякі процеси зупиняються. За нестачі калію в коренях починають накопичуватися P, Ca, Mg, B, Cu, Fe, Mn, Mo і Zn: калій – переносник усіх цих речовин, тож бракує «фури», а рослина чекає й накопичує.
2
Сильні фізіологічні зміни
Якщо нестача затягується, рослина переходить на другий захисний етап.
Ca
Особливий випадок – кальцій

Кальцій тримає клітинні стінки й мембрани, підтримує точки росту і допомагає клітинам «порозумітися». Рослини вміють засвоювати кальцій і регулювати його надходження. Але якщо кальцію бракує довго, ріст пошкоджується так, що згодом внесений кальцій уже не все виправляє.

У гідропоніці ми змогли дослідити саму лише нестачу кальцію. У ґрунті це неможливо, бо ґрунту без кальцію не буває, – тому й публікацій про кальцій небагато. У нашому дослідженні тривала нестача кальцію сильно гальмувала ріст, а після відновлення повного живлення рослини відновилися слабо: частина показників росту й урожаю так і не відновилася. Можливо, тому що в ході еволюції рослини майже не стикалися з нестачею кальцію і не навчилися до неї пристосовуватися.

Висновок простий: нестачу кальцію треба помітити й вирішити вчасно. Це результат контрольованого дослідження, тож у різних сортах і на різних полях вона може проявлятися інакше (Petrauskas et al., 2026).

Кальцій – не лише матеріал для вапнування. Кальцій у ґрунті рухомий, тому його нестача в рослині можлива й на некислому полі.

Висновки Ернестаса Петраускаса, агронома-практика й докторанта VMU, з досліджень і роботи в полях UAB «Žemdirbių konsultacijos». Наукова основа: Petrauskas et al., 2026, Plants 15(7), 1094.

Фото досліду

12 нестач. Чи розрізните ви їх на око?

Той самий дослід з озимою пшеницею: кожній рослині бракувало одного елемента. Деякі відмінності помітні, але більшість майже не видно оком – особливо в полі, де всі рослини схожі. SmartAgrometer показує нестачу в цифрах.

Озима пшениця в досліді: отримала всі елементи
Контроль
отримала всі елементи
Озима пшениця в досліді: без азоту
N
без азоту
Озима пшениця в досліді: без фосфору
P
без фосфору
Озима пшениця в досліді: без калію
K
без калію
Озима пшениця в досліді: без кальцію
Ca
без кальцію
Озима пшениця в досліді: без магнію
Mg
без магнію
Озима пшениця в досліді: без сірки
S
без сірки
Озима пшениця в досліді: без заліза
Fe
без заліза
Озима пшениця в досліді: без марганцю
Mn
без марганцю
Озима пшениця в досліді: без міді
Cu
без міді
Озима пшениця в досліді: без цинку
Zn
без цинку
Озима пшениця в досліді: без молібдену
Mo
без молібдену
Озима пшениця в досліді: без бору
B
без бору
Гідропонний дослід у теплиці Сільськогосподарської академії VMU, грудень 2025 Усе про елементи ↓

12 елементів

Що кожен елемент робить для пшениці, як може виглядати його нестача, коли вона найнебезпечніша і чи можна її виправити пізніше.

Важливо: симптоми орієнтовні. Їх можуть змінювати сорт, умови вирощування, взаємодія кількох елементів та інші стреси. «Найнебезпечніший час» у картках узагальнює функцію елемента і фази розвитку пшениці; не для всіх мікроелементів наука встановила однаково точну межу тривалості нестачі в полі.

Позакореневе підживлення: скільки насправді потрапляє в рослину

Макроелементи
N, P, K, Ca, Mg, S – потрібні десятки й сотні кг/га

По листу можна вносити всі, але ефективно в рослину потрапляють різні й порівняно невеликі кількості. Тому макроелементи по листу можна доповнювати чи рятувати нестачу, а основу треба вносити в ґрунт.

Мікроелементи
Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, B – потрібні грами чи сотні грамів/га

Їхню потребу майже повністю можна задовольнити по листу, а проблеми з ними зазвичай вдається вирішити до кінця. Лише робити це треба правильно і вчасно.

Деякі елементи з'являються в листку вже за кілька годин, але потрапити в листок і переміститися в інші органи – дві різні речі. Єдиного ефективного процесу для всіх немає: усе залежить від елемента, форми добрива, фази рослини й погоди. Саме тому так важливо точно знати, чого бракує.

Наукова література наголошує: елементи, потрібні у великих кількостях, найефективніше вносити в ґрунт, а позакореневе підживлення – економний і дієвий спосіб його доповнити, – проте умовою успіху є правильна діагностика нестачі (Fageria et al., 2009). Саме для цього й створено SmartAgrometer. У кожній картці ви знайдете дослідження про позакореневе підживлення цим елементом.

Скільки коштує нестача у вашому господарстві?

Введіть свої цифри. У кожній картці встановлена в дослідженнях різниця врожаю буде перерахована в євро (врожай × відсоток × ціна). Стільки ви втрачаєте, коли елемента бракує, а ви цього не бачите, і стільки можете заробити, коли вимірюєте й вносите те, чого бракує. Для порівняння: перший рік SmartAgrometer коштує 2 200 €.

Цифри – результати конкретних дослідів, а не гарантія для кожного поля: де елемента достатньо, приросту немає. У п’ятирічному литовському досліді з ярою пшеницею мікроелементи й азот по листу підвищували врожай не щороку (Žemdirbystė-Agriculture). Тому варто підживлювати лише тим, чого справді бракує, – а для цього треба вимірювати. Це сценарій, а не прогноз: нестача рідко охоплює все поле, тому сума для господарства рахується лише для ураженої частини площі, без витрат на додаткове підживлення.

N

Азот

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Азот – основа білків, хлорофілу й ферментів. Від нього залежать площа листя, кількість пагонів і зерен та вміст білка. За нестачі азоту падає фотосинтез, і рослина накопичує менше біомаси.
Скільки може коштувати нестача
39–50 %
Досліди, найближчі до Литви
Досліди з пшеницею в Литві й Латвії без азоту
36 %
Середнє з 8 досліджень · використовується в калькуляторі
до 80%
Сильна, підтверджена нестача
неудобрена пшениця в Німеччині: 2 т/га замість 11 т/га
Азот визначає врожай найбільше. У дослідах у Литві й Латвії без азоту врожай пшениці був на 39–50% нижчим, а на півдні Німеччини неудобрена пшениця дала лише 2,0–2,3 т/га замість 10,7–11,4 т/га. У литовській моделі для ячменю сам лише азотний стрес коштував до 54% урожаю. Після бобових чи багаторічних трав різниця може становити лише 7–9%.
€ На ураженій площі: близько 504 €/га · близько 100 800 € на 200 га
За сильної нестачі – до 1 120 €/га
P

Фосфор

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Фосфор – енергія рослини: бере участь в енергетичному обміні, рості коренів, мембранах і генетичному матеріалі. Важливий для вкорінення, кущіння й розвитку колоса.
Скільки може коштувати нестача
7–8 %
Досліди, найближчі до Литви
Німецький дослід Дікопсгоф, 1906–2018
12 %
Середнє з 9 досліджень · використовується в калькуляторі
до 23%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на фосфор або піщані ґрунти
Дія фосфору найбільше залежить від його запасів у ґрунті. У столітньому німецькому досліді Дікопсгоф без фосфору врожай пшениці був на 7–8% нижчим, на бідних ґрунтах Фінляндії – до 19%. Де фосфору в ґрунті багато, різниці майже немає – тому одного числа для всіх полів не існує.
€ На ураженій площі: близько 168 €/га · близько 33 600 € на 200 га
За сильної нестачі – до 322 €/га
K

Калій

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Калій керує водним обміном, роботою продихів, ферментами й перенесенням цукрів. Він підтримує «тиск» у клітинах, допомагає витримати посуху і зміцнює стебло.
Скільки може коштувати нестача
11–15 %
Досліди, найближчі до Литви
Досліди в Литві (Скеміай, ячмінь)
13 %
Середнє з 7 досліджень · використовується в калькуляторі
до 24%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на калій ґрунти, глобальний метааналіз
У литовських дослідах без калію врожай був на 11–15% нижчим. Глобальний метааналіз 2026 року показує, що калій підвищує врожай пшениці в середньому на 24%, ячменю – на 16,5%, але це переважно бідні на калій ґрунти. Де калію досить, приросту може й не бути.
€ На ураженій площі: близько 182 €/га · близько 36 400 € на 200 га
За сильної нестачі – до 336 €/га
Ca

Кальцій

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Кальцій тримає клітинні стінки й мембрани, потрібен для поділу клітин і сигналів росту. Зі старих тканин у нові він майже не переходить, тому особливо важливий для молодого листя й коренів.
Скільки може коштувати нестача
немає
Досліди, найближчі до Литви
польових дослідів лише з кальцієм у Литві не знайдено
14 %
Середнє з 3 досліджень – орієнтовно · використовується в калькуляторі
11–20 %
Сильна, підтверджена нестача
досліди з кальцієм і гіпсом деінде – лише орієнтир
Польових дослідів лише з нестачею кальцію майже немає: ґрунту без кальцію не буває, а в дослідах із вапнуванням одночасно змінюються pH і токсичність алюмінію. Досліди з кальцієм і гіпсом в інших країнах показують 11–20% різниці, але це лише орієнтир. У нашому дослідженні нестача кальцію була однією з найважче виправних – якщо її показує вимірювання, це серйозний сигнал.
€ На ураженій площі: близько 196 €/га · близько 39 200 € на 200 га
За сильної нестачі – до 280 €/га
Mg

Магній

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Магній – серце хлорофілу: без нього немає фотосинтезу. Потрібен для ферментів і перенесення цукрів у зерно.
Скільки може коштувати нестача
4–9 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця: +0,5–0,9 т/га
9 %
Середнє з 5 досліджень · використовується в калькуляторі
до 17%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на магній ґрунти
Метааналіз, що охопив 99 польових досліджень і 570 порівнянь, показує в середньому на 8,5% вищий урожай після внесення магнію. У польських дослідах з озимою пшеницею магній підвищив урожай на 0,5–0,9 т/га. Скільки ви втратите, залежить від Mg у ґрунті, pH і співвідношення K та Ca.
€ На ураженій площі: близько 126 €/га · близько 25 200 € на 200 га
За сильної нестачі – до 238 €/га
S

Сірка

Макроелемент · досліджено в нашому досліді
Що робить
Сірка потрібна для амінокислот, білків, ферментів і обміну азоту. Азот і сірка працюють у парі: за нестачі сірки рослина гірше використовує азот, навіть якщо його в ґрунті досить.
Скільки може коштувати нестача
19–23 %
Досліди, найближчі до Литви
Естонські досліди з озимою пшеницею
10 %
Середнє з 6 досліджень · використовується в калькуляторі
до 33%
Сильна, підтверджена нестача
естонські карбонатні ґрунти, несприятливі роки
В естонських дослідах з озимою пшеницею сірка підвищила врожай у середньому на 22–23%, а в окремі роки на карбонатних ґрунтах нестача коштувала третину врожаю. Глобальний метааналіз 55 досліджень показує скромніше середнє – близько 4%. Де сірки досить, приросту немає.
€ На ураженій площі: близько 140 €/га · близько 28 000 € на 200 га
За сильної нестачі – до 462 €/га
Fe

Залізо

Мікроелемент
Що робить
Залізо бере участь у перенесенні електронів, утворенні хлорофілу і фотосинтезі. Його потрібно небагато, але нестача сильно порушує роботу листя.
Скільки може коштувати нестача
≈4 %
Досліди, найближчі до Литви
Польський дослід з ярим ячменем
14 %
Середнє з 10 досліджень – орієнтовно · використовується в калькуляторі
до 20%
Сильна, підтверджена нестача
залізний хлороз на карбонатних ґрунтах із високим pH
Нестача заліза найнебезпечніша на карбонатних ґрунтах із високим pH – там хлороз може коштувати до 20% урожаю. Метааналіз 107 публікацій показує в середньому 12% приросту, але в дослідах у Канзасі залізо допомогло лише на 4 полях із 7. У польському досліді з ячменем приріст становив близько 4%. На ґрунтах Литви сильна нестача заліза рідкісна.
€ На ураженій площі: близько 196 €/га · близько 39 200 € на 200 га
За сильної нестачі – до 280 €/га
Mn

Марганець

Мікроелемент
Що робить
Марганець потрібен для фотосинтезу, ферментів і захисту від окисного стресу. Важливий і для життєздатності пилку та формування зерна.
Скільки може коштувати нестача
6–10 %
Досліди, найближчі до Литви
Польські досліди з ярим ячменем
13 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
до 36%
Сильна, підтверджена нестача
шведський озимий ячмінь; перезимувало до 33% більше рослин
У шведських дослідах з озимим ячменем марганець підвищив урожай до 36%, а перезимувало до 33% більше рослин. У польських дослідах з ячменем приріст сягав 6–10%, але в іншому польському досліді з пшеницею чіткого ефекту не було. Сорти дуже різняться: на бідному на марганець полі врожай 24 сортів пшениці був на 6–25% нижчим.
€ На ураженій площі: близько 182 €/га · близько 36 400 € на 200 га
За сильної нестачі – до 504 €/га
Cu

Мідь

Мікроелемент
Що робить
Мідь бере участь у роботі ферментів, фотосинтезі, диханні, утворенні лігніну (міцність стебла) і розмноженні. Її нестача шкодить пилку і фертильності колоса.
Скільки може коштувати нестача
5–9 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця, 3 сорти з 5
7 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
до 22%
Сильна, підтверджена нестача
бідні на мідь ґрунти Канади
У польських дослідах з озимою пшеницею мідь підвищила врожай на 5–9% у трьох сортів із п'яти. Узагальнення 115 канадських польових дослідів однозначне: коли в ґрунті було менше 0,4 мг/кг міді, урожай реагував у 87% дослідів, за 0,4–0,8 мг/кг – у 16%, а понад 0,8 мг/кг – у жодному. Нестача міді порушує пилок, тому в колосі зав'язується менше зерен, хоча рослина виглядає пишною.
€ На ураженій площі: близько 98 €/га · близько 19 600 € на 200 га
За сильної нестачі – до 308 €/га
Zn

Цинк

Мікроелемент
Що робить
Цинк потрібен багатьом ферментам, синтезу білка, регуляції росту і нормальному розвитку коренів і пагонів.
Скільки може коштувати нестача
≈10 %
Досліди, найближчі до Литви
Польща: 74 досліди з ярою пшеницею, реакція в 34
5 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
10–30 %
Сильна, підтверджена нестача
підтверджена нестача цинку
У 74 польових дослідах з ярою пшеницею в Польщі цинк підвищив урожай у 34 – в середньому приблизно на 10%. За підтвердженої нестачі врожай зернових зазвичай знижується на 10–30%, ячменю – на 16–29%, а посуха посилює вплив. Де цинку досить, приросту немає.
€ На ураженій площі: близько 70 €/га · близько 14 000 € на 200 га
За сильної нестачі – до 420 €/га
Mo

Молібден

Мікроелемент
Що робить
Молібден потрібен ферментам, які перетворюють нітрати на корисний для рослини азот. Тому його нестача нагадує нестачу азоту.
Скільки може коштувати нестача
≈6 %
Досліди, найближчі до Литви
Білоруський дослід із горохом
15 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
15–59 %
Сильна, підтверджена нестача
пшениця на дуже кислих ґрунтах Австралії
У зернових нестача молібдену трапляється рідко – чутливіші бобові й хрестоцвіті. На дуже кислих ґрунтах Австралії реакція врожаю пшениці сягала 15–59%, у білоруському досліді з горохом – близько 6%, а в новому польському досліді з пшеницею окремого приросту від молібдену не виявлено. Ризик найвищий на кислих ґрунтах.
€ На ураженій площі: близько 210 €/га · близько 42 000 € на 200 га
За сильної нестачі – до 826 €/га
B

Бор

Мікроелемент
Що робить
Бор важливий для клітинних стінок і тканин росту. У пшениці він особливо важливий для пилку: за нестачі бору пилок розвивається гірше, і зерно погано зав'язується.
Скільки може коштувати нестача
9–15 %
Досліди, найближчі до Литви
Польська озима пшениця, 4 сорти з 10
12 %
Середнє з 10 досліджень · використовується в калькуляторі
15–50 %
Сильна, підтверджена нестача
підтверджена сильна нестача бору
У польських дослідах з озимою пшеницею бор підвищив урожай на 9–15% у чотирьох сортів із десяти, решта не відреагували. У білоруських дослідах із ріпаком і соняшником приріст сягав 10–23%. За сильної нестачі врожай пшениці знижувався на 15–50% – колос формується, але частина зерен не зав'язується.
€ На ураженій площі: близько 168 €/га · близько 33 600 € на 200 га
За сильної нестачі – до 700 €/га

Основні наукові джерела

  1. Petrauskas, E. et al. (2026). Effects of Macronutrient Deprivation on Spring Wheat Productivity. Plants, 15(7), 1094. doi:10.3390/plants15071094
  2. de Bang, T. C. et al. (2021). The molecular–physiological functions of mineral macronutrients and their consequences for deficiency symptoms in plants. New Phytologist, 229, 2446–2469. doi:10.1111/nph.17074
  3. Lilay, G. H. et al. (2024). Linking the key physiological functions of essential micronutrients to their deficiency symptoms in plants. New Phytologist. doi:10.1111/nph.19645
  4. Rerkasem, B. et al. (2000). Effects of Boron Deficiency on Anther Development and Floret Fertility in Wheat. Annals of Botany, 85(4), 493–500. Link
  5. Response of wheat, pea, and canola to micronutrient fertilization on five contrasting prairie soils (2020). Scientific Reports. PMC7606479
  6. Fageria, N. K. et al. (2009). Foliar fertilization of crop plants. Journal of Plant Nutrition, 32(4), 1044–1064. Link
  7. Zou, C. Q. et al. (2012). Biofortification of wheat with zinc through zinc fertilization in seven countries. Plant and Soil, 361, 119–130. doi:10.1007/s11104-012-1369-2
  8. Dhaliwal, S. S. et al. (2023). Minerals and chelated-based manganese fertilization influences the productivity, uptake, and mobilization of manganese in wheat. Frontiers in Plant Science, 14, 1163528. doi:10.3389/fpls.2023.1163528
  9. Brennan, R. F. (1990). Effectiveness of some copper compounds applied as foliar sprays in alleviating copper deficiency of wheat. Australian Journal of Experimental Agriculture, 30(5), 687–691. doi:10.1071/EA9900687
  10. Korzeniowska, J. (2008). Response of ten winter wheat cultivars to boron foliar application. Agronomy Science, 63(4). Link
  11. Razmjoo, J., Ghafari, H. (2015). Response of durum wheat to foliar application of varied sources and rates of iron fertilizers. Journal of Agricultural Science and Technology, 17(2), 321–331. Link
  12. Zoz, T. et al. (2012). Foliar fertilization with molybdenum in wheat. Semina: Ciências Agrárias, 33(2), 633–638. doi:10.5433/1679-0359.2012v33n2p633
  13. Asfaw, A. G. et al. (2025). Yield-limiting nutrients for wheat production in Farta to Lay Gayint districts of the Amhara Region in Northwest Ethiopia. Frontiers in Agronomy, 7, 1541332. doi:10.3389/fagro.2025.1541332
  14. Wassie et al. (2015). A study of wheat leaf nutrient concentrations and soil fertility. Springer Nature.
  15. Jones et al. (2003). Phosphorus concentration thresholds for spring wheat. Journal of Plant Nutrition (Taylor & Francis).
  16. Shi et al. (2019); Ma et al. (2010). Effect of phosphorus on wheat ear and grain development.
  17. Gülüt et al. (2021). A study of wheat N and S nutrition and the tissue N:S ratio.
  18. Zhao et al. (2018). The link between sulphur and nitrogen nutrition in wheat.
  19. Zhou et al. (2024). Meta-analysis of wheat iron fertilisation and yield response. ScienceDirect.
  20. Nayyar et al. (1986, 1990); Sharma et al. (1996); Graham et al. (1985). Studies on manganese diagnosis and field correction in wheat.
  21. Rashid, A. et al. (2005). Zinc fertilisation trials in zinc-deficient wheat fields.
  22. Arlauskienė, A., Cesevičienė, J., Šlepetienė, A. (2020). Žemdirbystė-Agriculture, 107(3). Joniškėlis, Lithuania.
  23. Staugaitis, G., Poškus, K., Brazienė, Z., Paltanavičius, V. (2021). Žemdirbystė-Agriculture, 108(3). Rumokai, Lithuania.
  24. Mažvila, J. et al. (2007). Dependence of crop yield and quality on long-term nitrogen, phosphorus and potassium fertilisation on sandy loam (in Lithuanian). Žemdirbystė, 94(3), 3–17.
  25. Litke, L., Gaile, Z., Ruža, A. (2017). Research for Rural Development; (2019). Agronomy Research, 17(2). Latvia.
  26. Hlisnikovský, L. et al. (2023). Plants, 12(6), 1392; (2024). Plants, 13(6), 802. doi.org/10.3390/plants13060802
  27. Leonte, A. et al. (2026). Yield and Grain Quality Response of Winter Wheat to Different Nitrogen and Phosphorus Fertilization Doses. Nitrogen, 7(3), 97.
  28. Janušauskaitė, D., Lazauskas, S. (2007). Žemdirbystė, 94(3), 33–46. Dotnuva, Lithuania.
  29. Saarela, I. et al. (2006). Effects of repeated phosphorus fertilisation on field crops in Finland 1–2. Agricultural and Food Science, 15.
  30. Valkama, E., Uusitalo, R., Turtola, E. (2011). Yield response models to phosphorus application: a research synthesis of Finnish field trials. Nutrient Cycling in Agroecosystems. doi.org/10.1007/s10705-011-9434-4
  31. von Tucher, S., Hörndl, D., Schmidhalter, U. (2018). Ambio, 47, 41–49. doi.org/10.1007/s13280-017-0970-2
  32. Márton, L. (2008). Cereal Research Communications, 36(3), 511–522. Hungary.
  33. Sun, Z. et al. (2024). Effects of Nutrient Deficiency on Crop Yield and Soil Nutrients under Winter Wheat–Summer Maize Rotation. Agronomy, 14, 2690.
  34. Arbačauskas, J. et al. (2023). The Influence of Mineral NPK Fertiliser Rates on Potassium Dynamics in Soil. Plants, 12(21), 3700. Skėmiai, Lithuania. doi.org/10.3390/plants12213700
  35. Mikšytė, E. (2009). Effect of potassium fertiliser forms, rates and their combinations with EPSO Microtop on barley yield. Master's thesis, LŽŪU (in Lithuanian).
  36. Andrzejewska, A., Przygocka-Cyna, K., Grzebisz, W. (2025). Balanced Fertilization of Winter Wheat with Potassium and Magnesium. Sustainability, 17(15), 6705. Poland.
  37. He, B. et al. (2022). Effect of Different Long-Term Potassium Dosages on Crop Yield and Potassium Use Efficiency in the Maize–Wheat Rotation System. Agronomy, 12(10), 2565.
  38. Liang, G., Schlesinger, W. H. (2026). Potassium fertilization enhances both cereal yield and soil organic carbon: a meta-analysis. Nature Communications, 17, 4521.
  39. Engel, R. E. Spring Wheat Response to Potassium and Chloride. Fertilizer Facts 18, Montana State University.
  40. Abbas, F. et al. (2023). Role of Gypsum in Conserving Soil Moisture, Macronutrients Uptake and Improving Wheat Yield in the Rainfed Area. Water, 15(6), 1011. doi.org/10.3390/w15061011
  41. Michalovicz, L. et al. (2014). Soil fertility, nutrition and yield of maize and barley with gypsum application on soil surface in no-till. Revista Brasileira de Ciência do Solo, 38(5).
  42. Roy Chowdhury, A. et al. (2019). Efficacy of calcium chloride and arginine foliar spray in alleviating terminal heat stress in late-sown wheat. Journal of Agricultural Science, 157(6).
  43. Grzebisz, W., Potarzycki, J. (2022). Effect of Magnesium Fertilization Systems on Grain Yield Formation by Winter Wheat during the Grain-Filling Period. Agronomy, 12(1), 12. Poland. doi.org/10.3390/agronomy12010012
  44. Wang, Z. et al. (2020). Magnesium Fertilization Improves Crop Yield in Most Production Systems: A Meta-Analysis. Frontiers in Plant Science, 10, 1727. doi.org/10.3389/fpls.2019.01727
  45. Wang, Y. et al. (2025). Effects of moderate magnesium application on rice milling quality, nutritional value and eating quality. Frontiers in Sustainable Food Systems.
  46. Niaz, A. et al. (2020). Growth, chlorophyll content and productivity responses of maize to magnesium sulphate application in calcareous soil. Open Agriculture, 5(1), 792–800.
  47. Järvan, M. et al. (2008). The effect of sulphur fertilization on yield, quality of protein and baking properties of winter wheat. Agronomy Research, 6(2), 459–469. Estonia.
  48. Järvan, M. (2012). Lehekaudselt antud väävli mõju talinisu saagikusele ja saagi kvaliteedile. Agraarteadus. Estonia.
  49. Staugaitienė, R., Šlepetienė, A., Žičkienė, L. (2013). Effect of sulphur fertilisation on spring wheat yield and quality (in Lithuanian). Žemės ūkio mokslai, 20(4), 266–275.
  50. Tabak, M. et al. (2020). Efficiency of Nitrogen Fertilization of Winter Wheat Depending on Sulfur Fertilization. Agronomy, 10(9), 1304. Poland.
  51. Kulig, B. et al. (2025). Optimalization of Nitrogen and Sulfur Fertilization of Hypoallergenic Winter Wheat Lines. Sustainability, 17(21), 9844. Poland.
  52. Roa, G. A. et al. (2024). Meta-analysis of the effect of sulphur fertilisation on wheat yield and protein. Nitrogen, 5(3), 37.
  53. Taskin, M. B., Gunes, A. (2022). Iron Biofortification of Wheat Grains by Foliar Application of Nano Zero-valent Iron (nZVI) and Other Iron Sources with Urea. Journal of Soil Science and Plant Nutrition. Turkey.
  54. Sobolewska, M. et al. (2020). Effect of Habitat and Foliar Fertilization with K, Zn and Mn on Winter Wheat Grain and Baking Qualities. Agronomy, 10(2), 276. Poland.
  55. Zulfiqar, U. et al. (2021). Manganese Supply Improves Bread Wheat Productivity, Economic Returns and Grain Biofortification under Conventional and No Tillage Systems. Agriculture, 11(2), 142.
  56. Yang, N. et al. (2025). Exogenous Manganese Sulfate Application on Wheat Grain Yield and Carotenoids. Agronomy, 15(9), 2190.
  57. Jaidka, M. et al. (2026). Agricultural Science Digest, D-6511. Punjab, India.
  58. Bansal, R. L., Nayyar, V. K. (1998). Indian Journal of Agricultural Sciences, 68(2).
  59. Shahrajabian, M. H. et al. (2020). Effect of manganese sulphate on wheat yield, Iran (cited in Jaidka et al., 2026).
  60. Dhaliwal, S. S. et al. (2023). Minerals and chelated-based manganese fertilization influences the productivity, uptake, and mobilization of manganese in wheat. Frontiers in Plant Science, 14, 1163528.
  61. Reuter, D. J. (1972); Warooka trials 1963–1969, South Australia (farmtrials.com.au).
  62. Stewart, Z. P. et al. (2021). Effect of Foliar Micronutrients (B, Mn, Fe, Zn) on Maize Grain Yield, Micronutrient Recovery, Uptake, and Partitioning. Plants, 10(3), 528. USA.
  63. Zulfiqar, U. et al. (2020). Iron Nutrition Improves Productivity, Profitability, and Biofortification of Bread Wheat under Conventional and Conservation Tillage Systems. Journal of Soil Science and Plant Nutrition. Pakistan.
  64. Khatun et al. (2024). Effect of zinc and iron fertilization on yield of wheat. Bangladesh.
  65. Hao, B. et al. (2021). Effects of foliar application of micronutrients on concentration and bioavailability of zinc and iron in wheat landraces and cultivars. Scientific Reports, 11. China.
  66. Singh, K. K. et al. (2026). Iron Fertilization Strategies for Improving Yield and Economic Returns of Aerobic Direct-Seeded Rice. International Journal of Advanced Biochemistry Research, 10(3). India.
  67. Ali, S., Shah, S., Arif, M. (2021). Agronomic Biofortification with Zinc and Iron for the Improvement of Wheat Phenology and Yield. Sarhad Journal of Agriculture. Pakistan.
  68. Niyigaba, E. et al. (2019). Winter Wheat Grain Quality, Zinc and Iron Concentration Affected by a Combined Foliar Spray of Zinc and Iron Fertilizers. Agronomy, 9(5), 250. China.
  69. Liszewski, M., Błażewicz, J. (2018). Polish Journal of Agronomy, 35, 83–88. Poland, spring barley.
  70. Rahman, N., Schoenau, J. (2022). Bioavailability, Speciation, and Crop Responses to Copper, Zinc, and Boron Fertilization in South-Central Saskatchewan Soil. Agronomy, 12(8), 1837. Canada.
  71. WARC, NARF, CLC (2022). Evaluating the 4R Principles for Copper Application on Wheat Yield and Seed Quality. ADOPT ataskaita, Saskatchewan, Canada.
  72. Franzen, D. W., McMullen, M. V., Mosset, D. S. (2008). Spring Wheat and Durum Yield and Disease Responses to Copper Fertilization of Mineral Soils. Agronomy Journal, 100(2), 371–375. North Dakota, USA.
  73. Karamanos, R. E. et al. (2004). Canadian Journal of Plant Science, 84, 47–56. Manitoba, Canada.
  74. Hoess, T., Heard, J. (~2002). On Farm Testing to Determine Optimum Copper Placement and Sources for Wheat. Manitoba Agriculture and Food.
  75. Alberta Agriculture (1999). Copper Deficiency: Diagnosis and Correction. Agdex 532-3. Canada.
  76. Irmes, K. et al. (2023). The Effect of Foliar Zinc Application on the Leaf Chlorophyll Concentrations and Grain Yields of the Winter Wheat in the Field Experiments of Two Seasons. Agronomy, 13(6), 1640. Hungary.
  77. Ram, H., Rashid, A., Zhang, W. et al. (2016). Biofortification of wheat, rice and common bean by applying foliar zinc fertilizer along with pesticides in seven countries. Plant and Soil, 403, 389–401.
  78. Hui, X. et al. (2025). Zinc agronomic biofortification in wheat and its drivers: a global meta-analysis. Nature Communications. doi.org/10.1038/s41467-025-58397-y
  79. Huang, T. et al. (2024). Response of Wheat Zinc Nutrition to Zinc Fertilization into Soils with Variable Available Zinc. Scientia Agricultura Sinica, 57(14), 2815–2826. China.
  80. Tsyganov, A. R., Vildflush, O. I. (2004). Izvestija Nacionalnoj akademii nauk Belarusi, serija agrarnych nauk, 3. Belarus, peas.
  81. Vasin, A. V. et al. (2021). Zernobobovyje i krupjanyje kultury, 4, 32–38. Russia (Samara), soybean.
  82. Kabylbekova, G. et al. (2024). Effect of pre-sowing treatment of soybean seeds with inoculant and microelements. OCL, 31, 3. Kazakhstan.
  83. Marcondes, J. A. P., Caires, E. F. (2005); Gris, E. P. et al. (2005). Molybdenum fertilisation field trials with soybean, Paraná, Brazil (cited in “Soybean Yield Responses to Micronutrient Fertilizers”, IntechOpen).
  84. Apresyan, O. G., Bulavin, L. A. (trials 2011–2013). Effect of Ecolist Mono Bor on winter and spring oilseed rape. Scientific and Practical Centre for Arable Farming, NAS of Belarus.
  85. Grodno State Agrarian University (trials 2007–2008). Effect of boric acid on winter oilseed rape yield. Belarus.
  86. Goncharuk, V. A. (2013). Effect of boron fertilisers on sunflower yield (trials 2010–2012). Grodno State Agrarian University, Belarus.
  87. Soylu, S. et al. (2005). Responses of Irrigated Durum and Bread Wheat Cultivars to Boron Application in a Low Boron Calcareous Soil. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 29(4), 275–286.
  88. Rashid, A. et al. (2011). Boron Deficiency in Rainfed Wheat in Pakistan: Incidence, Spatial Variability and Management Strategies. Journal of Plant Nutrition.
  89. Ahmad, R., Irshad, M. (2011). Effect of boron application time on yield of wheat, rice and cotton crop in Pakistan. Pakistan.
  90. Žydelis, R. et al. (2025). Modeling study on optimizing water and nitrogen management for barley in marginal soils. Plants, 14(5), 704. Lithuania.
  91. Mittermayer, M. et al. (2024). Effects of different nitrogen fertilization systems on crop yield and nitrogen use efficiency. Heliyon, 10(7), e28065. Germany.
  92. Antošovský, J. et al. (2024). The effect of nitrogen-sulphur fertilizer with nitrification inhibitor on winter wheat nutrition. Heliyon, 10(12), e33035. Czech Republic.
  93. Klikocka, H., Cybulska, M. (2020). The effect of nitrogen and sulfur fertilization on the grain yield and quality characteristics of spring wheat. Agronomy Science, 75(3), 65–74. Poland.
  94. Seidel, S. J. et al. (2021). The long-term Dikopshof trial (1906–2018): wheat yield without phosphorus. Germany.
  95. Stoltz, E., Wallenhammar, A.-C. (2014). Manganese application increases winter hardiness in barley. Field Crops Research, 164, 148–153. Sweden.
  96. Jhanji, S. et al. (2013). Screening diverse wheat genotypes for manganese efficiency. Field Crops Research, 154, 127–132.
  97. Stępień, A., Wojtkowiak, K. (2019). Nitrogen and manganese fertiliser effects on winter wheat. Journal of Elementology, 24(2), 661–675. Poland.
  98. Jarecki, W. (2026). Response of winter wheat to foliar fertilization with microelements. Journal of Elementology, 31(2), 329–341. Poland.
  99. Godsey, C. B. et al. (2003). Correcting Iron Deficiency in Corn with Seed Row–Applied Iron Sulfate. Agronomy Journal, 95, 160–166. USA.
  100. Karamanos, R. E., Goh, T. B., Harapiak, J. T. (2003). Determining wheat responses to copper in prairie soils. Canadian Journal of Soil Science, 83(2), 213–221. Canada, 115 trials.
  101. Korzeniowska, J. (2004). Potrzeby nawożenia pszenicy jarej cynkiem. Cz. II – 74 field trials. Poland.
  102. Bağcı, S. A. et al. (2007). Effects of Zinc Deficiency and Drought on Grain Yield of Field-grown Wheat Cultivars in Central Anatolia. Journal of Agronomy and Crop Science.
  103. Güneş, A. et al. (2003). Effects of Boron Fertilization on the Yield and Some Yield Components of Bread and Durum Wheat. Turkish Journal of Agriculture and Forestry.
  104. Wróbel, S. (2008). Effects of foliar fertilization with boron depending on soil moisture and reaction. Agronomy Science. Poland.
  105. Bhatti, S. M. et al. (2024). Enhancing iron concentration in bread wheat through Fe-EDTA fortification. Eurasian Journal of Soil Science, 13(1). Pakistan. doi.org/10.18393/ejss.1394446
  106. Tobiasz-Salach, R., Jańczak-Pieniążek, M., Bobrecka-Jamro, D. (2018). Assessing the impact of foliar fertilization with manganese and copper on spring barley. Polish Journal of Agronomy, 35, 59–64.
  107. Stadnik, B., Tobiasz-Salach, R., Migut, D. (2024). Influence of Foliar Application of Microelements on Yield and Yield Components of Spring Malting Barley. Agriculture, 14(3), 505.
  108. Korzeniowska, J., Stanisławska-Glubiak, E. (2011). The effect of foliar application of copper on content of this element in winter wheat grain. Polish Journal of Agronomy, 4, 3–6.
  109. Ram, H. et al. (2024). Impact of foliar application of iron and zinc fertilizers on grain iron, zinc, and protein contents in bread wheat. Frontiers in Nutrition, 11, 1378937.
  110. Sordi, A. et al. (2021). Agronomic biofortification of rice and wheat with zinc: A metanalytical study. Research, Society and Development.
  111. Brennan, R. F., Bolland, M. D. A. (2007). Molybdenum for wheat on acidic soils of Western Australia.
  112. Oliveira, S. L. et al. (2022). Molybdenum Foliar Fertilization Improves Photosynthetic Metabolism and Grain Yields of Field-Grown Soybean and Maize. Frontiers in Plant Science, 13. doi.org/10.3389/fpls.2022.887682
  113. Saquee, F. S. et al. (2023). A review of the role of molybdenum in plant nutrition.
  114. Guanzon, I. M., Tuazon, E. D. (2026). Molybdenum fertilization enhances nodulation and seed yield of soybean under field conditions. Discover Plants, 3, 102.
  115. Graham, R. D. (1975). Male sterility in wheat plants deficient in copper. Nature, 254, 514–515.
  116. Korzeniowska, J., Stanisławska-Glubiak, E. (2009). Response of Polish winter wheat varieties to copper fertilisation.
  117. Brennan, R. F., Bolland, M. D. A. (2007). Molybdenum deficiency in wheat on acidic sandy soils of Australia.
  118. Huang, L., Pant, J., Dell, B., Bell, R. W. (2000). Effects of boron deficiency on anther development and floret fertility in wheat. Annals of Botany, 85(4), 493–500. doi:10.1006/anbo.1999.1095
  119. Rashid, A. et al. (2011). Boron deficiency in rainfed wheat in Pakistan: incidence, spatial variability and management strategies. Journal of Plant Nutrition, 34(4), 600–613. doi:10.1080/01904167.2011.538286
  120. Rerkasem, B., Saunders, D. A., Dell, B. (1989). Grain set failure and boron deficiency in wheat in Thailand. Journal of Agriculture, 5(1).
  121. Subedi, K. D. et al. (1998). Cold temperatures and boron deficiency caused grain set failure in spring wheat. Field Crops Research, 57(3), 277–288. doi:10.1016/S0378-4290(97)00148-2
  122. Soylu, S. et al. (2005). Responses of irrigated durum and bread wheat cultivars to boron application in a low boron calcareous soil. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 29(4), 275–286.
  123. Lancashire, P. D. et al. (1991). A uniform decimal code for growth stages of crops and weeds. Annals of Applied Biology, 119(3), 561–601. doi:10.1111/j.1744-7348.1991.tb04895.x
  124. Five-year foliar fertilisation trial with spring wheat in Lithuania. Žemdirbystė-Agriculture.
  125. Yao, Y. et al. (2025). Foliar nitrogen application enhances nitrogen assimilation and modulates gene expression in spring wheat leaves. Agronomy, 15(7), 1688. doi:10.3390/agronomy15071688
  126. Gong, Y.-H. et al. (2026). Foliar ¹⁵N-urea absorption and translocation in wheat with contrasting senescence patterns at late growth stage. Scientific Reports, 16, 7174. doi:10.1038/s41598-026-39067-5
  127. Rawluk, C. D. L., Racz, G. J., Grant, C. A. (2000). Uptake of foliar or soil application of ¹⁵N-labelled urea solution and its effect on wheat grain yield and protein. Canadian Journal of Plant Science, 80(2), 331–334. doi:10.4141/P99-098
  128. Fernández, V., Gil-Pelegrín, E., Eichert, T. (2021). Foliar water and solute absorption: an update. The Plant Journal, 105(4), 870–883. doi:10.1111/tpj.15090
  129. Malik, R. et al. (2024). Wheat response to foliar-applied phosphorus is determined by soil phosphorus buffering. Agronomy, 14(8), 1630. doi:10.3390/agronomy14081630
  130. Ishfaq, M. et al. (2023). Foliar-applied potassium triggers soil potassium uptake by improving growth and photosynthetic activity of wheat and maize. Journal of Plant Nutrition, 46(11), 2691–2706. doi:10.1080/01904167.2022.2160748
  131. Barlas, N. T. et al. (2023). Evaluating leaf wettability and salt hygroscopicity as drivers for foliar absorption. Plants, 12(12), 2357. doi:10.3390/plants12122357
  132. Zang, F. et al. (2024). Effect of sulfur and potassium foliar applications on wheat grain protein quality. Field Crops Research, 319, 109639.
  133. Singh, C. et al. (2024). Impact of foliar application of iron and zinc fertilizers on grain iron, zinc, and protein contents in bread wheat. Frontiers in Nutrition, 11, 1378937. doi:10.3389/fnut.2024.1378937
  134. Zulfiqar et al. (2023). A wheat study on foliar manganese sources.
  135. Fouad, A. et al. (2020). Efficacy of copper foliar spray in preventing copper deficiency of rainfed wheat grown in a calcareous soil. Journal of Plant Nutrition, 43(11), 1617–1626. doi:10.1080/01904167.2020.1739294
  136. Doolette, C. L. et al. (2018). Foliar application of zinc sulphate and zinc EDTA to wheat leaves: differences in mobility, distribution, and speciation. Journal of Experimental Botany, 69(18), 4469–4481. doi:10.1093/jxb/ery236
  137. Stangoulis, J. C. R. et al. (2001). Boron supply into wheat ears whilst still enclosed within leaf sheaths.
  138. Wu, W. et al. (2025). Enhancing wheat yield and quality through late-season foliar nitrogen application: a global meta-analysis. Agronomy, 15(5), 1058. doi:10.3390/agronomy15051058
  139. Zhu, X. H. et al. (2017). Factors contributing to the benefits of foliar nitrogen application for wheat in a sub-tropical winter environment. Journal of Crop Improvement. Link
  140. Peirce, C. A. E. et al. (2019). The timing of application and inclusion of a surfactant are important for absorption and translocation of foliar phosphoric acid by wheat leaves. Frontiers in Plant Science, 10, 1532. doi:10.3389/fpls.2019.01532
  141. McBeath, T. M. et al. (2020). Assessment of foliar-applied phosphorus fertiliser formulations to enhance phosphorus nutrition and grain production in wheat. Crop & Pasture Science, 71(9), 795–806. doi:10.1071/CP20241
  142. Gu, X. et al. (2021). Effects of the foliar application of potassium fertilizer on the grain protein and dough quality of wheat. Agronomy, 11(9), 1749. doi:10.3390/agronomy11091749
  143. Zoz, T. et al. (2016). Foliar application of calcium and boron improves the spike fertility and yield of wheat. Bioscience Journal, 32(4), 873–880. doi:10.14393/BJ-v32n4a2016-29714
  144. Ceylan, Y. et al. (2016). Magnesium applications to growth medium and foliage affect the starch distribution, increase the grain size and improve the seed germination in wheat. Plant and Soil, 406, 145–156. doi:10.1007/s11104-016-2871-8
  145. Järvan, M. Lehekaudselt antud väävli mõju talinisu saagikusele, saagi kvaliteedile ja küpsetusomadustele. Agraarteadus. Link (PDF)
  146. Lester, D. (2010). Plant tissue testing – an under-utilised tool for diagnosing hidden hunger in crops. GRDC Update Papers. Link
  147. Kalloniatis, M., Luu, C. Color Perception. Webvision: The Organization of the Retina and Visual System. Link

Виміряйте, чого бракує, поки не пізно

Замовити SmartAgrometer